- дубити
- дублю́, ду́биш; мн. ду́блять; недок., перех.Обробляти шкуру або іншу сировину вимочуванням у спеціальному розчині або настої певних рослин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дубити
Смотреть что такое "дубити" в других словарях:
дубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дубити — дублю, биш, Пр. Виправляти шкіру; вичиняти, гарбувати розчином дубової кори. Дублят скору на керпці … Словник лемківскої говірки
дубитися — ду/биться; мн. ду/бляться; недок. Пас. до дубити … Український тлумачний словник
дублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дубити. 2) прикм. Який піддавався дубленню. 3) прикм., перен., розм. Обвітрений, огрубілий (про шкіру обличчя, рук і т. ін.) … Український тлумачний словник
дублення — я, с. Дія за знач. дубити … Український тлумачний словник
подубити — блю/, у/биш, перех. Док. до дубити … Український тлумачний словник
видубити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
